***
Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі,
Назву Тебе ЛЮБОВ, бо добро несеш,
ЩАСТЯ, бо Ти – це все,
НІЖНІСТЬ, втішиш мене в журбі,
НЕБО, бо високий Ти,
ЗІРКА, бо ведеш в пітьмі,
СИЛА Ти, як безсилі ми,
СКЕЛЯ, бо в Слові твердий,
ЛІТО, бо тепло Твоє
Серце зігріва ласкавим променем
ВІРНІСТЬ, бо не забуваєш мене,
ВІЧНІСТЬ, бо Ти майбуття моє.
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Он был Евреем - Виталий Облаков ...а ты, дикая маслина, привился на место их и стал общником корня и сока маслины,
То не превозносись пред ветвями; если же превозносишься, то вспомни, что не ты корень держишь, но корень - тебя.
РИМЛ.11:17-18
Поэзия : Вещатель будущего. - Вячеслав Радион Реальный случай,произошедший в моей жизни.В 90-ые годы,живя в Донбассе,пришлось видеть и слышать,как из-за нищенских условий жизни людям приходилось употреблять в пищу псину,конечно,искусно и очень вкусно приготовленную,а также были раскрыты прессой случаи продажи шашлыков из псины и человечины и мне пришли на память слова нашего директора школы о "шариках".Извините за эту "горькую правду".
